Екологічна катастрофа головної водної артерії України

Дніпро – це головна водна артерія України, третя річка в Європі після Волги та Дунаю за площею басейну та четверта за довжиною. Широким і різноманітним є сучасне використання Дніпра. Він забезпечує водою мільйони людей, промислові підприємства, зволожує сотні тисяч гектарів посушливих земель та має рибні ресурси. Окрім того, Дніпро дає змогу виробляти велику кількість електроенергії. Загальна довжина річки на сьогоднішній день складає 2201 км, у межах України – 981 км. Площа басейну становить 504 тис. км², з них у межах України – 291,4 тис. км².

На жаль, з кожним роком екологічний стан акваторії Дніпра тільки погіршується, про що свідчить буйне цвітіння річки наприкінці липня та початку серпня. З кожним роком Дніпро цвіте все рясніше: навіть великі за площею водосховища зі стрімкою течією кілька років поспіль почали вкриватись товстим шаром зелені. Цього року Каховське водосховище почало цвісти вже наприкінці червня. Не краща ситуація склалась в середині серпня і на Київському водосховищі.

За допомогою супутникового спостереження все частіше роблять екологічний моніторинг водних об'єктів. Спектральні індекси на основі оптичних зйомок з супутника дозволяють контролювати динаміку зміни площі водних об'єктів.

Супутникові зображення Sentinel-2 Каховського водосховища за 2019-2021 роки

Супутникові зображення Sentinel-2 Київського водосховища за 2018-2021 роки

Цвітіння води переважно викликане бурхливим розмноженням синьо-зелених водоростей. Саме вони надають воді зеленого чи зелено-блакитного кольору та завдають шкоди не тільки людині, а й флорі і фауні. Про це явище свідчать архівні супутникові знімки, а нормалізований різницевий водний індекс (Normalized Difference Water Index, NDWI) дозволяє виявляти зміни поверхневого шару води. Він обчислюється з використанням ближнього інфрачервоного (NIR) і зеленого (Green) каналів супутникових зображень.

NDWI = (Green – NIR) / (Green + NIR)

Значення від 0 до -0.5 відповідають присутності органічних домішок у поверхневому шарі води.

Спектральний вегетаційний індекс NDWI, Каховське водосховище, 2019-2021

Спектральний вегетаційний індекс NDWI, Київське водосховище, 2018-2021

Цвітіння води – це в першу чергу наслідки впливу діяльності людини, як результат потрапляння у водойму великої кількості органічних і біогенних речовин. Стічні води скидаються у річку і містять велику кількість хімічних речовин. Використання мийних засобів з вмістом фосфатів та відсутність системи фільтрації – одне із джерел забруднення Дніпра. У багатьох країнах ЄС фосфатні мийні засоби заборонені, але в Україні таке врегулювання відсутнє.

Дані державного обліку водокористування свідчать про те, що за 2020 рік в українські водойми зі стічними водами потрапило трохи більше 6 тис. тонн фосфатів. Вчені підрахували, що 1 грам фосфатів призводить до появи 5-10 кілограмів водоростей та провокує розмноження водоростей з шаленою швидкістю.

Другим чинником є маловоддя, яке активує розвиток фітопланктону. Зменшення кількості води в басейні річки спричиняє збільшення концентрації шкідливих речовин. Азот, нітрати, нітрити, фосфати безпосередньо пов'язані з надмірним цвітінням води. Значна кількість цих сполук потрапляє у воду через викиди промисловості та розорювання полів впритул до берегової лінії. У даному випадку дощі виступають провідником хімікатів, які застосовуються при обробці сільськогосподарських культур. Стаття 60 “Прибережні захисні смуги” Земельного кодексу України чітко регулює відстань захисних прибережних смуг навколо водойм. Для великих річок, водосховищ та озер вона має становити 100 метрів.

Каховський район, Херсонська область, Україна

У першу суботу липня відзначається Міжнародний день річки Дніпро. Свято покликане привернути увагу громадськості до проблем, пов’язаних з раціональним використанням, охороною та відновлення водних ресурсів Дніпра, які неможливо вирішити без активної участі населення, що проживає на берегах річки.

#ГІС #ДЗЗ #Дніпро