Кліматичний саміт COP26

Зміна клімату останнім часом призводить до глобальних катаклізмів та стихійних лих. Руйнівні шторми й великі повені загрожують здоров'ю людей, руйнуючи їх оселі. Масштабні лісові пожежі, від яких цього року потерпала Європа, знищили сотні тисяч гектар природних ландшафтів. Забруднення повітря позначається на здоров'ї десятків мільйонів людей. Все це відбувається через глобальне потепління, спровоковане понаднормовими викидами в атмосферу забруднювачів. Температура Землі поступово зростає, що провокує екстремальні погодні явища.

Супутникове зображення лісових пожеж, Анталія Туреччина, 2021 рік

Саме підвищення температури призводить до стрімкого танення шельфових льодовиків, про що свідчать радарні супутникові зображення Sentinel-1. За спостереженнями науковців - останнє десятиліття було найтеплішим за всю історію людства.

Айсберг А-76 на супутникових зображеннях Sentinel-1

Майже всі уряди країн світу погоджуються з необхідністю невідкладних колективних дій, які сприятимуть стабілізації ситуації. Цього року обговорення загальних планів відбувалось на двотижневому кліматичному саміті Організації об'єднаних націй з питань зміни клімату COP26 (Conference of the Parties 26). Основною метою конференції COP26 - подолання глобального потепління, визнане як "червоний код для людства".

Саміт розпочався 31 жовтня у Глазго, Великобританія. Учасники розглянули виконання Паризької угоди по клімату, ухваленої у 2015 році 196 країнами світу. Саме Паризька угода закріпила мету не допустити у XXI-му столітті підвищення середньої температури на планеті вище, ніж на 1.5 градуси за Цельсієм у порівнянні з рівнем доіндустріальної епохи. Раніше в угоді не передбачалось ні фінансових, ні правових санкцій за невиконання індивідуального плану зі скорочення викидів країнами-учасницями.

Витік метану на газопроводі "Уренгой-Центр-1" у Татарстані у червні 2021 року

На захід зібралися 120 світових лідерів та близько 25 тисяч делегатів з різних країн. Конференція стала 26-ю зустріччю членів Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату і третьою нарадою сторін Паризької угоди. Кожна з країн-учасниць на саміті погоджувала плани переходу до “зеленої економіки”.

Так Індія планує зрівняти викиди парникових газів з обсягом, вилученим з атмосфери до 2070 року і це при тому, що в країні багато гострих екологічних проблем. В’єтнам планує впоратися до 2050 року, Таїланд – до 2065 року.

Екологічний супутниковий моніторинг територій гірничо-добувної промисловості, Кривий Ріг, Sentinel-2

Французький президент Еммануель Макрон звернувся до найзаможніших країн із закликом бути прикладом для решти, адже вони і є найбільшими забруднювачами.

Під час зустрічі країни виділили 351 мільйон доларів у фонд адаптації, що удвічі більше, ніж сподівалися отримати організатори. Фонд для найменш розвинених країн встановлено у розмірі 270 мільйонів доларів.

Для виконання цих складних завдань країнам необхідно:

• прискорити відмову від вугілля та газу;

• посилити контроль забруднення навколишнього середовища;

• скоротити вирубку лісів;

• прискорити перехід на електромобілі;

• залучати інвестиції у відновлювані джерела енергії.

Супутниковий моніторинг вирубки лісів, Деснянський район, Київ

Доцільно при виконанні планів долучати сучасні супутникові технології. Інструментарій ДЗЗ дозволяє вирішувати широкий спектр задач, сконцентруватися на певній території та аналізувати історичні дані. Інтеграція рішень супутникового моніторингу дозволить скоротити витрати країн під час реалізації планів.

#ГІС #ДЗЗ #COP26 #саміт